ЛАВАБО, ЛАВАТОРІЙ
лавабо (лаваторій) (фр. < лат. — обмивання)
1. Приміщення у середньовічних будівлях для влаштування пісцин і невеликих резервуарів, призначених спочатку для хрещення, пізніше — символічного омивання рук священика.
2. Розташована у ніші кам'яна чаша для ритуального обмивання рук у католицькому храмі.
Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»
ЛАВР →← ЛАВА, ЛАВКА